Здається, це було зовсім нещодавно, коли ми жили у світі, де контакту з іншими культурами не було майже й не передбачалося. Звісно, були іммігранти з інших країн, і, звісно, певний контакт виникав під час подорожей, але більшості не було особливої потреби глибше занурюватися в розуміння інших культур. До того ж вплив країн і регіонів, що розвиваються, на протилежному кінці земної кулі на наше повсякденне життя був мінімальним, якщо взагалі був. Але все змінюється, і тепер необхідно прийняти й підтримати глобалізацію, інакше доведеться приректися на невдачу (або ще гірше — говорити про ізоляціонізм як про спосіб уникнути її).
У сучасному світі все пов’язано, і навіть незначні нещасні випадки в далекій частині світу можуть мати великий вплив на все наше життя. Іноземні компанії купують акції європейських компаній, і раптом ви втрачаєте роботу. Компанії розширюються в інших регіонах, і раптом ви переїжджаєте до Шанхаю або Буенос-Айреса. Демонстрації й повстання на Близькому Сході впливають на ціну нафти, пірати в Індійському океані впливають на світову торгівлю, а капіталізм у Китаї стає водночас і проблемою, і панацеєю.
Сьогодні ми досить добре обізнані про все це, оскільки можемо спостерігати за подіями в прямому ефірі в Інтернеті й обговорювати їх із людьми навколо нас. Дехто з них може навіть походити з тих регіонів.
Туристи й ділові мандрівники більше не хочуть, щоб їх сприймали як звичайних іноземців, які відвідують чужу країну, оскільки знають, що знання хоча б кількох фраз і розуміння деяких ключових аспектів культури допоможе їм досягти кращих результатів і отримати більш змістовний досвід.
Звісно, інша сторона медалі полягає в опорі, яку чинять розвинені країни, дозволяючи політиці, емоціям, упередженням і страху, а не здоровому глузду, керувати їхніми діями. Я помітив, що багато талановитих і успішних людей протистоять неминущим змінам і природному розвитку, що відбувається внаслідок глобалізації. Можливо, вони не такі розумні, як я думав. Що це — жадібність чи невігластво, що змушує стільки людей боятися глобалізації?
Слід пам’ятати, що зараз відбувається значне перерозподілення багатства й рівня життя, якого раніше ніколи не спостерігалося. Ті, хто отримав вигоду протягом XX століття, отримали її в дуже нерівномірних масштабах, оскільки багатство й рівень життя накопичувалися переважно на Заході.
У часи комунізму Захід витратив багато часу й грошей, намагаючись перешкодити її поширенню, пропагуючи капіталізм і матеріальне багатство як плоди демократії. Тепер, коли прагнення капіталізму, свободи й демократія перемогли, на думку спадає старе прислів’я: «Будьте обережні з тим, чого хочете, бо це може здійснитися». Багато хто на Заході чинить опір змінам, оскільки відчуває, що у них відбирають те, що вони мають, поки країни, що розвиваються, жертвують заради частки світового пирога. Ну, цей пиріг ось-ось стане більшим для всіх!
Хоча це правда, що значна частина світового виробничого потенціалу перемістилася із Заходу до країн, що розвиваються, на ринках, які розвиваються, саме ці країни з розвиваємоюся економікою захочуть більшого. Саме тут ховається глобальне зростання для тих, хто приймає й підтримує глобалізацію й мультикультуралізм нового світу.
Це відбувається швидко й у найближчі десять років буде ще швидше, з надзвичайними, непередуваними раніше темпами зростання. Єдине, що стоїть на шляху кожному, — це страх (і політика). Який найкращий спосіб боротися зі страхом? Розуміння!
І ми досить добре обізнані про все вищезазначене, оскільки можемо спостерігати за подіями в прямому ефірі в Інтернеті й обговорювати їх із людьми навколо нас, дехто з них може навіть походити з тих регіонів.
Як Панкадж Гемават нещодавно зауважив у своєму коментарі для Wall Street Journal, існує сім таємниць успішної глобалізації:
«Серед студентів бізнес-шкіл, менеджерів і таких авторитетних осіб, як Колін Павелл, Джордж Сорос і Том Фрідман, серед інших, сформувалося модне одностайне переконання, що світ глобалізований — що кордони зовсім не мають значення.
Але мода не є заміною фактам… (Далі наведено кілька уривків зі статті пана Гемавата):
- Іммігранти першого покоління становлять лише 3% населення світу. Відсоток населення світу, що складається з іммігрантів, такий самий, як і у 1910 році.
- Прямі іноземні інвестиції становлять близько 10% світового формування фіксованого капіталу. Інтенсивність прямих іноземних інвестицій ніколи не перевищувала 20%.
- Деякі показники міжкордонних капітальних потоків/залишків до кризи насправді порівнянні з попередніми піками понад 100 років тому — а завдяки кризі зараз вони нижчі.
- Менше ніж 20% пакетів даних, що передаються через Інтернет, перетинають національні кордони. Міжнародний, а особливо міжконтинентальний Інтернет-трафік зменшується, а не зростає.
- Міжнародна торгівля становить майже 30% світового ВВП, але цей відсоток зменшується до 20%, якщо виключити подвійне підрахування. Хоча інтенсивність торгівлі встановлювала нові рекорди, різке падіння у 2009 році нагадує, що тенденції можуть змінитися.
Замість того, щоб розглядати світ як сукупність окремих країн, чітко розділених чітко позначеними кордонами, нам потрібно думати про світ у термінах країн, що розташовані в просторі на різній відстані одна від одної (Світ 3.0). У Світі 3.0 зв’язки між країнами можуть бути значними, але самі країни залишаються окремими, а світ — різноманітним.
Зосередження на таких відстанях або відмінностях і на тому, як з ними впоратися, дозволяє розкрити те, що, використовуючи абревіатуру, здається сімма «таємницями» успішної глобалізації.
1. Чутливість до відмінностей.
2. Оцінка міжкордонних операцій.
3. Близькість проти відстані.
4. Регіональні реалії.
5. Економічний арбітраж.
6. Таймінг.
7. Варіанти стратегії.
Адаптація до відмінностей, агрегація на регіональному рівні (або на якійсь іншій основі) та арбітраж — це лише деякі з варіантів стратегії, згаданих у статті пана Гемавата. Я повністю згоден із його твердженням, що «Визнання повного набору варіантів — замість того, щоб просто розглядати глобалізацію як питання клонування внутрішньої бізнес-моделі всюди — є необхідною умовою для підвищення шансів на глобальний успіх і максимізації створення вартості».
На завершення я хотів би ще раз підкреслити, що єдине, що стоїть на шляху кожному, — це страх (і політика), і найкращий спосіб боротися зі страхом — це розуміння. Завжди краще боротися з вогнем водою, а не вогнем. Культурне розуміння легко загасить полум’я страху, спричинене глобалізацією.
Джеймс А. Вена
Засновник і генеральний директор iComTrader
Щоб дізнатися більше про те, як ефективно глобалізувати бізнес за рахунок економічно вигідного зростання, будь ласка, зверніться до Джеймса або прочитайте більше його статей і коментарів на наступних сайтах:
Сайт компанії – http://www.iComTrader.com
Блоги «Точка зору Вени» – http://www.icomtrader.com/blog.cgi?category=Vena’sViewpoint
Профіль у LinkedIn: http://www.linkedin.com/in/javena
Група в LinkedIn: http://www.linkedin.com/groupRegistration?gid=1966079
Про автора:
Протягом усього життя займаючись міжнародною торгівлею, глобальним розвитком бізнесу, венчурним капіталом та підприємництвом, Джеймс Вена заснував, розвинув і керував кількома глобальними торговими підприємствами. Міжнародна мережа iComTrader — це його найновіша розробка, наряду з iComTrader Int’l Trading, iComTrader.com і нещодавно iComTrader Global Management, Inc.
Його бачення полягало в тому, щоб просто об’єднати кваліфікованих людей із сучасними технологіями для створення нових шляхів комерції й глобалізації. Він бачить цінність соціальних мереж в Інтернеті, але ніколи не втрачав із виду важливість того, що «люди ведуть бізнес з людьми».
Поєднання порталу iComTrader.com, схожого на біржу, із глобальною мережею кваліфікованих торгових фахівців допомогло Джеймсу реалізувати своє бачення перетворення будь-якого товару чи послуги на товар, з біржовою майданчиком для підтримки реальної й прозорої ціноутворення, а не оповідань про ціни. Тепер, маючи в арсеналі партнерів по всьому світу, клієнти iComTrader на власному досвіді відчувають силу й цінність його бачення.
0 коментарів